| Основная информация Пол: Мужской Контакты Город: Симферополь VK: id67352504 | Образование Место учёбы: КЭИ КНЭУ |
| Личные интересы Деятельность: ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ Ми починали із комерційних курсів Перший етап нашого вікового життя розпочався ще в далекому 1906 році. Все почалось з комерційних курсів. Ще за царату на межі ХІХ і ХХ століть в тодішній Росії почався бурхливий розвиток промисловості і сільського господарства. На тлі тих соціально-економічних і ринкових перетворень, що відбувались у тодішній Україні, постало питання про формування економічних кадрів на регіональному рівні, бо треба було знати специфіку розвитку економіки регіону, особливості становлення комерційних і торговельних відносин, традиційні звички і побут населення. Ділові кола, промисловці і підприємці за підтримки ліберальної буржуазії та професури в перші роки ХХ століття створили в Києві Опікунське товариство поширення комерційних знань як першооснови комерційного навчального закладу. Ініціатором заснування такого навчального закладу став професор Київського університету св. Володимира Митрофан Вікторович Довнар-Запольський (1867-1934). До того він працював доцентом Московського університету, згодом професором і завідувачем кафедри історії Київського університету, в 1906-1918 рр. засновником комерційних курсів і ректором Київського комерційного інституту, а з 1918 р. - професором Мінського університету. Три роки потрібно було доводити необхідність створення такого навчального закладу і, врешті решт, 4 лютого 1906 р. Міністерство торгівлі і промисловості дозволило М.В.Довнар-Запольському відкрити у Києві чотирирічні Вищі комерційні курси. Відтоді і починається наша історія. Трансформація в комерційний інститут Досить швидко, однак, з’ясувалось, що комерційні курси неспроможні задовольнити зрослі потреби регулювання національної економіки, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. За наполяганням Опікунської ради і прибезпосередній участі М.В. Довнар-Запольського 4 липня 1908 р. Київські вищі комерційні курси було перетворено наКиївський комерційний інститут, який почав готувати спеціалістів на двох факультетах (економічний і комерційний) не лише для потреб України, а йдля Кавказу іТуркестану. Через 4 роки, 3 червня 1912 р. інститут набув статусу Київського державного комерційного інституту. Крім економічного та комерційного факультетів в інституті працювали факультативні відділення, прикладні школи, а також спеціалізовані групи з вивчення іноземних мов. Набуття інститутом статусу державного докорінно змінило його діяльність. Зміцніла його навчальна і матеріальна база, студенти набули прав випускників державних вузів, сформовано було штат викладачів, внесено докорінні зміни в навчальний процес і практику студентів, створено цілу низку навчальних кабінетів і лабораторій, організовано музей товарознавства, бібліотеку. Розвитку набрала студентська наукова діяльність. У ті роки в університеті студентів навчали і працювали відомі вчені: Є.Є.Слуцький, В.Г..Бажаєв, П.Л.Кованько, Д.О.Граве, В.Г.Шапошников, П.Р.Сльозкін, О.О.Богомолець, П.Ф.Єрченко, М.Д.Силін, М.М.Котиков, Л.М.Яснопольський, О.М.Гіляров, М.Б.Делоне, В.В.Рахмановський, Й.Р.Кобецький та інші. Вчені Комерційного інституту видали підручники, які не втратили своєї актуальності і тепер. Уже перші роки діяльності Київського державного комерційного інституту забезпечили йому неабиякий авторитет. Якщо на комерційних курсах навчалось 200-300 осіб, то на кінець 1912 року контингент студентів перевищував 3800 осіб. В інституті працювало штатних 25 професорів, 25 доцентів і 36 викладачів. Почали виходити "Известия Киевского коммерческого института", в яких друкувались результати науково-дослідної роботи, методика викладання дисциплін. Нові випробування і завдання Як відомо, в 1917 р. в Росії відбулась революція, змінилась політична система і суспільні відносини. Почався новий етап в житті нашого університету. Якщо перший етап історії нашого університету охоплював період 1906-1917 рр., тобто одинадцять років, то на другий - випало більше 70 років. В 100-річному житті університету він є найтривалішим, а тому потребує своєї особливої хронологізації. З погляду на |