Маряна Талайло

Без тебе ніч така холодна і пуста,без тебе сон наповнений стражданням, мене зігріє навіть посмішка твоя, десь там через сотні кілометрів. Посміхнувся хоч всні мені, дозволь поцілувати руки, солодкими губами ти зігрій,тоді я буду найщасливіша у світі. Тобі десь сниться вже десятий сон, а я сиджу самотня в тишині, ти забрав мій сон, мій спокій що ж і мене бери.... До тебе тягне наче той магніт і дочекатись неможу вже тої миті, коли побачу я лиш привіт,написаний тобою, одним єдиним у світі. Неможу я без тебе прожити, ти викабрований в серці назавжди, лишилось мить одну лиш пережити,це наша зустріч, от і все.... Тоді не будуть потрібні ці страждання, в обіймах твоїх буду засинати, на тебе ніжно і лагідно дивитись, Тебе кохати, й до безтями цілувати....